Фахівець з логопедії в Інклюзивно - ресурсному центрі працює над корекцією проблем розвитку мовлення.
Це може бути затримка мовленнєвого розвитку, порушення звуковимови, порушення голосової функції, темпу та ритму мовлення, порушення письмового мовлення.
Які завдання у фахівця з логопедії інклюзивно-ресурсного центру?
1. Проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з метою визначення її особливих освітніх потреб за участі батьків або законних представників дитини.
2. Готує висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини із зазначенням відповідних рекомендацій.
3. Ознайомлює батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами з висновком про комплексну оцінку, умовами навчання та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти (у разі здобуття дитиною дошкільної чи загальної середньої освіти).
4. Забезпечує педагогічний супровід та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які перебувають на обліку в ІРЦ, шляхом проведення індивідуальних та групових занять.
5. Бере участь в командах психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, а також психолого-педагогічних комісіях спеціальних закладів загальної середньої освіти з метою моніторингу динаміки розвитку дитини не рідше, ніж двічі на рік.
6. Надає рекомендації щодо складання, виконання, коригування індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
7. Надає консультативну та методичну допомогу педагогічним працівникам закладів загальної середньої та дошкільної освіти, батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами, що не відвідують заклади освіти, а також надає інформацію стосовно мережі закладів освіти, де надають допомогу таким дітям.
8. Надає консультативно-психологічну допомогу батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
9. Бере участь та організовує інформаційно-просвітницьку діяльність шляхом проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, тренінгів, майстер-класів з питань організації надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами
Коли звертатись за допомогою до логопеда?
Чим раніше дитина буде оглянута спеціалістом-логопедом, тим більша вірогідність виправлення мовлення. Більшість порушеннь мовлення мають органічну основу, тобто пов’язані з особливостями розвитку кори головного мозку або недорозвиненням чи особливостями будови артикуляційного апарату Мовлення в дитячому віці дуже швидко розвивається та видозмінюється і на кожен віковий період існують певні мовні норми.
Наскільки правильно і добре буде розвиватися мовлення в дитини, багато в чому залежить від батьків. В жодному разі не слід перекручувати слова в спілкуванні з малюком і «сюсюкати». Спілкуватися з дитиною слід нормальною, правильною, але простою мовою. Адже діти дуже швидко починають копіювати батьків, і зовсім скоро мовлення дитини буде наповниться тими словами і зворотами, які мама й тато використовують у повсякденному спілкуванні.
На мовленневий розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка у родині: сприятливо позначається спокійне, доброзичливе спілкування, відсутність криків та скандалів, дотримання режиму дня. Ці умови створюють атмосферу, в якій не виникає ризик розвитку заїкання та неврозів.
Цілком нормально, коли дитина у віці 2–5 років продовжує неправильно вимовляти певні звуки. Проте при цьому дуже важливо вчасно зрозуміти, чи недоліки дитячої мови є природним етапом розвитку, чи проявом проблем, що вимагають втручання логопеда.
До логопеда потрібно звернутись, якщо:
у 7–8 місяців малюк не розуміє звернену до нього мову: не реагує на своє ім’я, не повертає голову у відповідь на запитання: «Де мама?», «Де тато?».
В рік дитина не вимовляє 8–10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах».
Хірург порадив підрізати укорочену під’язикову вуздечку – при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння. Є розщелина піднебіння чи губи («заяча губа», вовча паща»). Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи; верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів.
У 2 роки дитина не розмовляє окремими словами.
У 2,5 років немає елементарного фразового мовлення – у спілкуванні з дорослими малюк не об’єднує 2–3 слова. Хоча б «дай пі» (дай пити) чи «тато бі» (тато поїхав).
До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук-тук».
У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення – під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає.
До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці до 5 секунд.
Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» говорить «тефон».
Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції (число, рід, відмінок).
До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска, гілка-білка.
Розмовляючи, мимовільно просовує язик між зубами.
Не цікавиться навколишнім світом, не ставить запитання.
Дитина говорить «в ніс», гугнявить. Розмовляє неемоційно, монотонно, невиразно.
Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі близько 2000 слів), вона не може запам’ятати віршик, а також зовсім не розповідає власних історій (при цьому помилки в реченнях, проблеми зі складними звуками – ще норма).
У 4 з половиною роки не сформована звукова сторона мовлення – не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно. Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки. Видиху не вистачає на фразу, добирає повітря посеред слова.
Якщо в 5–6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми слова сюжет, зображений на малюнку, або припускається грубих помилок в побудові речення (однак нормальними вважають помилки в складних реченнях, невелика непослідовність в розповіді).
Якщо з’явилися труднощі з початком шкільного навчання (читання, письмо).
Немає коментарів:
Дописати коментар